International Center for Quality Certification - ICQC
Skolas 63-19 , Jūrmala, Latvija, LV-2016
Європейський орган із сертифікації продукції - нотифікований орган з оцінки відповідності №2549

Обґрунтування безпеки машини

При розробці машин проектувальники керуються, насамперед, функціональністю, ефективністю, економічними факторами та безпекою. Обґрунтування безпеки машини важливе вже на ранньому етапі проекту. Однак це може бути дуже складним процесом, і деякі розробники визначають безпечну експлуатацію механізмів дещо пізніше, включаючи ризики вже розробленої загальної концепції. Насправді краще уникати небезпек, пов'язаних з певними ризиками на ранніх етапах проекту і подумати про контрзаходи, усунувши небезпеки, де це можливо.

 

Тільки з введенням першої Директиви з машин у 1995 році, «Оцінка ризиків» стала найважливішим кроком на шляху дотримання правил ЄС.

 

Відповідно до вимог Директиви ЄС з машин 2006/42/EC, кожна виробнича компанія зобов'язана розробляти та виробляти виключно безпечні машини. Шлях до створення безпечної машини йде скрізь оцінки ризику. Сюди входить оцінка потенційних небезпек, прийняття відповідних контрзаходів та попередження залишкових ризиків. Процедури та методи оцінки ризику можуть бути дуже складними.

 

Оцінка ризику (обґрунтування безпеки) потрібна для всіх машин, що постачаються на ринок у Європі. Загальні принципи, викладені в Додатку 1 до Директиви з машин, починаються зі слів «Виробник машини (...) повинен забезпечити оцінку ризику з метою визначення вимог безпеки та гігієни праці, що застосовуються до обладнання. Потім машина має бути спроектована та побудована з урахуванням результатів оцінки ризику.

 

У кожній країні Європейського співтовариства Директива з машин повинна бути співставлена з національними вимогами і оцінка ризиків є центральним елементом та основою будь-якої оцінки відповідності. Національні закони про безпеку продукції наголошують на принципах оцінки ризиків та діяльності органів нагляду за ринком у сфері машинобудування.

 

Стандарт EN ISO 12100 Безпека обладнання - загальні принципи проектування, дає рекомендації щодо оцінки ризиків та заходів для зниження ризику.

 

Оцінка ризику не є добровільною процедурою, це вимога законодавства.

 

Оцінка ризику не закінчується доти, доки машина не буде встановлена ​​або не зроблена, але вона починається на початку планування та проектування, починаючи з перших ескізів проекту та наявності завдань. Оцінка ризиків супроводжує весь процес проектування та охоплює всі етапи життя машини. Він охоплює всі небезпеки у життєвому циклі продукту, від проектування, виготовлення, транспортування, складання, встановлення, обслуговування, розбирання та утилізації. Відповідальність за оцінку ризику несе керівництво, яке має забезпечити достатній доступ персоналу та ресурсів для проведення оцінки ризиків належним чином та з належною обачністю. Вона має бути детально документована.

 

Документація оцінки ризику (у країнах СНД зазвичай називається обґрунтування безпеки) є «живим» документом. Документацію ніколи не буде остаточно завершено, оскільки її необхідно адаптувати знову з кожною модифікацією машини.

 

Директива з машин передбачає окремі кроки щодо оцінки та зменшення ризиків у Додатку I, спочатку проводиться аналіз ризику, а потім оцінка ризику.

 

Використання гармонізованих стандартів значно спрощує проведення аналізу ризиків та оцінки ризиків.

 

Гармонізовані стандарти описують, які загальновизнані попередні рівні техніки відповідають цим вимогам, тому стандарт EN ISO 12100:2010 охоплює основні аспекти безпеки. Крім чіткого представлення процесів оцінки ризику та зниження ризику, він містить велику кількість зразкових списків аспектів, які мають розглядатися на окремих етапах процесу.

 

Для проектувальників, які займаються проблемами безпеки у машинобудуванні, ці стандарти є незамінною робочою основою.

 

Стандарти типу C - це стандарти, характерні для конкретних машин, які  зазвичай розглядають всі аспекти безпеки, що стосуються типу машини.

 

При проведенні аналізу ризиків слід перевірити, чи існує стандарт типу C планованого типу машини. Якщо вони можуть бути повністю використані, оцінка ризику може вважатися завершеною. Заходи безпеки, зазначені у стандарті, забезпечують необхідне зниження ризику.

 

Мета забезпечення безпеки машин полягає у захисті працівників від небезпек обладнання та запобіганні нещасним випадкам, інцидентам, що виникають в результаті використання машин на робочому місці, шляхом надання керівних принципів для забезпечення того, щоб усі застосовувані механізми були спроектовані та виготовлені з мінімальними небезпеками, пов'язаними з його використанням.

 

Машини та обладнання мають рухомі частини. Дія частин, що рухаються, може заподіяти шкоду людям.

 

Оцінюючи машин і устаткування з потенційних можливих небезпек, виробник зобов'язаний розглянути будь-які небезпеки, зокрема немеханічні.

Немеханічні небезпеки (ризики), пов'язані з машинами та обладнанням, можуть включати шкідливі викиди, що містяться в них рідини або газ під тиском, вибухонебезпечні або легкозаймисті атмосфери, хімікати та хімічні побічні продукти, електрика та шум, тобто все, що може призвести до серйозних травм, якщо вони не будуть належним чином ідентифіковані та зведені до мінімуму.

 

При оцінці машин та обладнання, потенційні немеханічні небезпеки, пов'язані з впливом на навколишнє середовище, мають бути визначені та зведені до мінімуму.

 

 У виборі відповідного та ефективного контролю для немеханічних небезпек є розуміння характеру викидів і як вони можуть завдати шкоди.

 

Багато різних типів машин та обладнання використовують системи безпеки, які блокують механізм у критичних ситуаціях. Захисні системи безпеки можуть включати бар'єри або огорожі, встановлені для запобігання доступу, або комплексні системи блокування та виявлення присутності людини. Усі системи контролю безпеки повинні бути спроектовані та виготовлені для запобігання відмови або, у разі відмови, деактивувати роботу машин та обладнання. Резервні або подвійні системи (подвоєння) та системи самодіагностики несправностей також є ефективними методами запобігання відмовам критичних систем безпеки.

 

Немеханічні небезпеки, які неможливо усунути, повинні контролюватись, щоб уникнути шкідливого впливу. Небезпеки, пов'язані з доступом, які не можуть бути усунені, повинні контролюватись для забезпечення безпечного доступу (при експлуатації, технічному обслуговуванні, ремонті, установці, очищенні або знятті з експлуатації) повинні бути визначені під час проектування та інформація доводиться до кінцевого користувача документально.

Центр сертифікації
Європейський підхід до оцінки відповідності продукції