Класифікація вибухонебезпечних зон ATEX, вибухонебезпечне середовище, Директива 2014/34/ЄС.

З 20 квітня 2016 року набуває чинності без перехідного періоду нова директива Європейського союзу з обладнання та систем, призначених для роботи у вибухонебезпечному середовищі – Директива 2014/34/ЄС.

Код IP представляє собою інформацію про ступінь захисту електричних компонентів і визначається ступенем захисту IP, встановленим у стандарті IEC60529: він позначається абревіатурою IP XY, де X вказує на захист від попадання твердих предметів, а Y — на ступінь захисту від попадання рідин.

IP Значення першої цифри: тверді частинки

O немає захисту

1 захист від твердих предметів діаметром > 50 мм

2 захист від твердих предметів діаметром > 12 мм

3 захист від твердих предметів діаметром > 2,5 мм

4 захист від твердих предметів діаметром > 1 мм

5 захист від пилу (без шкідливих відкладень)

6 повний захист від пилу

IP Значення другої цифри: проникнення рідини

O без захисту

1 захист від вертикально падаючих крапель води

2 захист від крапель води або дощу під кутом до 15° від вертикалі

3 захист від крапель води або дощу до 60° від вертикалі

4 захист від бризок води з усіх боків

5 захист від струменів води

6 захист від сильних струменів води

7 захист від тимчасового занурення у воду

8 захист від постійного занурення

.

Критерії класифікації небезпечних зон

Класифікація зон, схильних до ризику вибуху, відповідно до європейських і міжнародних стандартів, таких як EN 1127-1, EN 60079-10-1 (для атмосфер з газами) і EN 60079-10-2 (для атмосфер з пилом), заснована на частоті і тривалості присутності потенційно вибухонебезпечних атмосфер. Зони визначаються як за типом речовини (пари, тумани або горючі пили), так і за рівнем ризику.

Зони для газів, парів і туманів

Зона 0: вибухонебезпечна атмосфера присутня постійно, тривало або дуже часто (наприклад, більше 1000 годин на рік).

Зона 1: ймовірно, що під час нормальної експлуатації утворюється вибухонебезпечна атмосфера (приблизно від 10 до 1000 годин/рік).

Зона 2: наявність вибухонебезпечної атмосфери малоймовірна під час нормальної експлуатації, а якщо вона і виникає, то тільки на короткий час (менше 10 годин/рік).

Зони для горючих пилів

Зона 20: вибухонебезпечна атмосфера через пил, постійно або часто присутня в повітрі.

Зона 21: вибухонебезпечна атмосфера може утворюватися час від часу під час нормальної діяльності.

Зона 22: утворення вибухонебезпечної атмосфери відбувається рідко, а якщо і відбувається, то є тимчасовим і короткочасним.

Відповідність зон, категорій ATEX і рівнів захисту (EPL IEC)

Зона 0 / Зона 20: Категорія 1G (газ) або 1D (пил), рівень захисту Ga (газ) або Da (пил).

Зона 1 / Зона 21: категорія 2G або 2D, рівень захисту Gb або Db.

Зона 2 / Зона 22: категорія 3G або 3D, рівень захисту Gc або Dc.

Ця класифікація дозволяє вибрати найбільш підходяще обладнання та запобіжні заходи в залежності від ймовірності наявності вибухонебезпечної атмосфери та рівня безпеки, необхідного для кожного середовища.

Директива ATEX - Directive 2014/34/EU, залежно від продукту, застосовується разом з іншими директивами Європейського Союзу, які можуть застосовуватись до конкретного продукту.