Акредитація Європейського Союзу із сертифікації продукції

Регламент (ЄС) № 765/2008, що встановлює вимоги до акредитації та нагляду за ринком, що стосуються маркетингу продуктів (далі – «Регламент про акредитацію»), закріплює політику Союзу в галузі акредитації. Він запроваджує всеосяжну правову базу для акредитації, яка встановлює на рівні Співтовариства принципи її роботи та організації. Він накладає зобов'язання на національні органи з акредитації, держави-члени та Європейську комісію і встановлює відповідні обов'язки, а також координуючу роль європейського співробітництва в галузі акредитації (EA).

Акредитація впливає на ряд областей, що викликають суспільну занепокоєність, таких як здоров'я і безпека, навколишнє середовище, конкурентоспроможність промисловості, забезпечує довіру користувачів до європейського ринку. Акредитація може відігравати важливу роль у державній політиці і може служити життєво важливим інструментом для підтримки законодавства і, зокрема, для підтримки процесу повідомлення органів з оцінки відповідності в державах-членах в рамках директив ЄС про новий підхід. Таким чином, акредитація забезпечує засоби для забезпечення того, щоб всі уповноважені органи працювали відповідно до однакових стандартів.

Акредитація повинна виконуватися в повній відповідності з розвитком технічних вимог в умовах незалежності та підзвітності всім зацікавленим сторонам, без переважання єдиного інтересу, без комерційного тиску і без конкуренції між органами з акредитації та органами з оцінки відповідності, а також між самими органами з акредитації.

ЄА, Європейська комісія, ЄАСТ та компетентні національні органи мають спільне розуміння того, що акредитація відіграє важливу роль для внутрішнього ринку та якості життя європейських громадян і що вона є важливим інструментом на підтримку європейського законодавства.

Цілі європейської політики акредитації полягають у наступному:

відігравати роль у належному функціонуванні внутрішнього ринку, сприяючи вільному переміщенню товарів і послуг, забезпечуючи їх здатність задовольняти потреби європейської економіки та суспільства з урахуванням усіх аспектів

внести свій вклад в усунення технічних торговельних бар'єрів шляхом створення довіри до акредитованих служб оцінки відповідності та відповідних результатів, що усуває необхідність в декількох акредитаціях і множинних оцінках для продуктів, систем або послуг в кожній країні, сприяючи конкурентоспроможності європейської економіки,

поширювати та просувати європейську модель акредитації, засновану на принципах, згідно з якими органи з акредитації здійснюють свою роботу без комерційної мотивації та з метою уникнення конкуренції як між органами з акредитації, так і органами з оцінки відповідності,

служити останнім і авторитетним рівнем контролю діяльності з оцінки відповідності щодо технічної компетентності та професійної чесності органів з оцінки відповідності, щоб створити взаємну довіру,

Узгодженість та однорідність, як на європейському, так і на національному рівні, повинні бути забезпечені при розробці та реалізації політики акредитації, заснованої на створенні ефективних каналів зв'язку та прихильності до активного обміну інформацією.

Національні органи, що повідомляють, повинні розглядати акредитацію як найбільш бажану технічну основу для оцінки органів з оцінки відповідності, з тим щоб зменшити відмінності в критеріях, що застосовуються для повідомлення.

Акредитація забезпечує авторитетну заяву про компетентність, професійну чесність і неупередженість органів, які повинні бути повідомлені Комісії та іншим державам-членам. Це також тягне за собою регулярний моніторинг і спостереження за акредитованими органами. Кожного разу, коли національний орган з акредитації встановлює, що орган з оцінки відповідності, якому він видав сертифікат про акредитацію, більше не є компетентним або не виконує свої зобов'язання, сертифікат про акредитацію може бути відкликаний. У цьому випадку орган повинен бути повідомлений, і йому більше не дозволяється проводити діяльність з оцінки відповідності відповідно до відповідного законодавства.

Перевага, що надається акредитації, базується на процесі колегіальної оцінки, який гарантує, що орган з акредитації адекватно контролює органи з оцінки відповідності, які він акредитує. Однак можуть виникнути випадки, коли національний орган з акредитації не пройшов успішну колегіальну оцінку, але, тим не менш, міг провести оцінку уповноважених органів. Якщо національний орган з акредитації не був підданий колегіальній оцінці для конкретної розглянутої діяльності з акредитації, але все ще оцінює компетентність органу з оцінки відповідності для цієї діяльності, повідомлення цього органу з оцінки відповідності не повинно розглядатися.

Якщо національний орган з акредитації успішно пройшов попередню експертну оцінку для даного виду діяльності, але був призупинений при подальшій експертній оцінці, нові повідомлення органів з оцінки відповідності, оцінені цим національним органом з акредитації, також повинні розглядатися як неакредитовані. Як правило, сертифікати про акредитацію, видані до моменту призупинення експертної оцінки національного органу з акредитації, повинні як і раніше визнаватися національними органами.

Якщо підстави для призупинення діяльності національного органу з акредитації призводять до серйозних сумнівів щодо компетентності повідомлених органів, відповідальний орган, що здійснює повідомлення, повинен буде інформувати Комісію та інші держави-члени про те, як він має намір забезпечити компетентність повідомлених органів, та про будь-які вжиті коригувальні заходи, включаючи скасування повідомлення.