Директива щодо машин і механізмів

Директива щодо машин і механізмів (Директива щодо машинного обладнання Machinery Directive 2006/42/EC) не охоплює весь спектр застосування, який визначається за ступенем небезпеки конкретних характеристик продуктів. І складність продукту не є вирішальним фактором у рамках директиви щодо машин. Директива Європейського Союзу щодо машин і механізмів охоплює ті продукти, які відповідають усім характеристикам, визначеним статтею 2 Директиви, отже, можуть бути актуальними для інструментів.

У практичній діяльності часто виникають питання щодо законодавства, яке охоплює інструменти, призначені для застосування в механізмах, в тому числі металорізальний інструмент, штампи та прес-форми.

Якщо інструмент (неповна машина), який призначений для використання на машинах, повинен був бути класифікований як некомплектна техніка відповідно до положень статті 2, виробник цієї машини повинен буде повторити процедури оцінки відповідності для окремих комбінацій, що складаються з машин та інструменту. Крім того, ця комбінація з включеним інструментом, повинна, після проведення процедури доведення відповідності, маркуватися знаком СЕ (CE Mark). У разі технічного переоснащення, ця нова комбінація машини та інструменту, також повинні бути представлені докази.

Використання відповідно до призначення, визначається виробником техніки в рамках процедури оцінки відповідності машин. Декларацією про відповідність виробник техніки заявляє, що зазначені інструменти можна безпечно використовувати на машині.

§ 268 Розділ 1.7.4.2 (N) стосується інструкції, що стосується інструментів, які не постійно закріплені на машині і які можуть бути змінені користувачем. Такі засоби не вважаються частиною техніки.

Директива щодо машинобудування встановлює основні вимоги з охорони праці та техніки безпеки. Мета цих вимог — знизити ризики, пов’язані з машинами, та забезпечити їх безпечну експлуатацію протягом усього терміну служби.

На практиці дотримання Директиви з машинобудування вимагає проведення оцінки ризиків, пов’язаних з машиною; планування заходів безпеки; застосування стандартів безпеки машин; підготовку технічної документації; підготовку посібників користувача.

Директива з машинобудування не уточнює, як саме має забезпечуватися безпека, а лише визначає цілі вимог. Рішення у сфері безпеки часто ґрунтуються на гармонізованих стандартах.

Директива щодо машинобудування поширюється на всі компанії, які виробляють, збирають або постачають на ринок у Європейській економічній зоні продукцію машинобудівного призначення.