Регламент (ЄС) 2022/1267 від 20/07/2022 визначення процедур призначення випробувальних центрів Союзу для цілей нагляду за ринком і перевірки відпов

Відповідно до статті 21, пункту 9 Регламенту (ЄС) 2019/1020 (Регламент ЄС про нагляд за ринком), Європейська комісія встановила процедуру призначення випробувальних центрів Союзу відповідно до Імплементаційного регламенту (ЄС) 2022/1267 від 20.07.2022. Нові випробувальні центри Союзу, запроваджені Регламентом ЄС про нагляд за ринком, покликані сприяти підвищенню лабораторних можливостей, а також надійності та узгодженості випробувань.

 

Згідно зі статтею 21, пунктом 2 Регламенту ЄС про нагляд за ринком, Комісія може призначити державний випробувальний центр держави-члена ЄС або один зі своїх власних випробувальних центрів як випробувальний центр Союзу для певних категорій продукції або категорій ризиків продукції. Таким чином, експертиза щодо випробувань певних категорій продукції або ризиків може бути зосереджена в конкретних випробувальних центрах. Завдяки такому розподілу праці в майбутньому необхідно подолати вузькі місця у тестуванні певних груп продукції.

 

З цією метою встановлена процедура покликана забезпечити призначення випробувальних центрів Європейського Союзу, особливо в тих випадках, коли лабораторні потужності відчувають нестачу ресурсів.

Процедура фактичного призначення випробувальних центрів Союзу залежить від того, який випробувальний центр Союзу — державний чи випробувальний центр Комісії: державні випробувальні центри держав-членів призначаються після оголошення конкурсу заявок (стаття 1, п. 1 Регламенту (ЄС) 2022/1267). Конкурс заявок покликаний визначити вимоги до призначення. Таким чином, можна припустити, що державні випробувальні центри держав-членів виявлять свою зацікавленість у призначенні (у сенсі подання заявки), якщо будуть виконані вимоги.

 

Випробувальні центри Комісії, у свою чергу, призначаються шляхом прямого призначення. Одночасно з призначенням визначаються й умови їхнього надання статусу. На відміну від випробувальних центрів держав-членів, які можуть реєструватися добровільно, власні випробувальні центри Союзу, таким чином, отримують мандат Комісії, незалежно від їхнього бажання.

Саме присвоєння статусу здійснюється у формі рішення (зворотний висновок зі статті 2, параграфа 2 Регламенту (ЄС) 2022/1267). Рішення про присвоєння статусу також покликане встановити кінцевий термін для перегляду рішення. Мета перегляду — переконатися в тому, що передумови для присвоєння статусу та вимоги статей 21, параграфів 2, 5 і 6 Регламенту ЄС про нагляд за ринком продовжують дотримуватися.

 

Тільки практика покаже, чи працює процедура присвоєння статусу випробувальних центрів Союзу та чи підтримує вона діяльність органів нагляду за ринком. Особливо цікаво буде побачити, чи зможуть випробувальні центри Союзу дійсно компенсувати брак лабораторних потужностей.