Маркування косметичних продуктів. Натуральна органічна косметика, стандарти.

Маркування косметичних продуктів повинно відображати детальну інформацію про продукт. Маркування наноситься після того, як інформація про продукт була скомпільована і перевірена відповідальною особою.

У статті 19 Регламенту косметики (Cosmetics Regulation) викладені детальні правила маркування косметичних продуктів. Відповідальна особа повинна переконатися, що всі продукти, які знаходяться під її відповідальністю, відповідають наступним вимогам:

найменування та адреса відповідальної особи (стаття 19 (1) (а))

країна походження косметики, що імпортується в ЄС (стаття 19 (1) (а))

номінальний вміст під час пакування за вагою або за об'ємом. Винятки: для попередньо упакованих предметів кількість предметів, якщо вага або об'єм не мають значення; упаковка, що містить менше п'яти грамів або п'яти мілілітрів, безкоштовні зразки та пакети з одним додатком склад косметичного продукту (стаття 19 (1) (b))

дату мінімальної довговічності або період після відкриття (PaO), де це необхідно (стаття 19 (1) (c)) – залежно від характеристик продуктів, в регулюванні щодо косметики вимагається маркування дати мінімальної довговічності, періоду після відкриття (PaO). Вказівка дати мінімальної довговічності є обов'язковою тільки для продуктів тривалістю 30 місяців або менше. Для виробів з терміном придатності більше 30 місяців вимагається вказівка PaO, за винятком випадків, коли концепція довговічності не має значення.

Заходи безпеки при застосуванні косметичних засобів (стаття 19 (1) (d)) - особливі заходи безпеки, яких необхідно дотримуватися при використанні і які повинні дотримуватися кінцевими користувачами косметичних продуктів, вказуються на маркуванні. Ці заходи безпеки вимагаються відповідно до вимог косметичного Регламенту. Коли конкретні запобіжні заходи для використання згадуються на виробі відповідно до пункту 1 (d) статті 19, вони повинні бути мовою (мовами), що вимагається державами-членами, в яких продукти надаються кінцевим користувачам.

номер партії виробництва або посилання для ідентифікації косметичного продукту (стаття 19 (1) (f)) - всі косметичні продукти повинні мати номер партії виробника або посилання на ідентифікацію косметичного продукту (стаття 19 (1) (e). Для упакованих продуктів таку кількість або посилання необхідно розмістити на контейнері та упаковці.

перелік інгредієнтів (стаття 19 (1) (g)) - список інгредієнтів наноситься на зовнішній упаковці тільки в тому випадку, якщо ця інформація особливо корисна для споживача на момент покупки. Вся інша інформація повинна з'являтися як на контейнері, так і на упаковці. Коли розмір і форма продукту не дозволяють цього, список інгредієнтів і запобіжні заходи для безпечного використання можуть бути надані споживачеві в листівці або картці, доданій до продукту або прикріпленій до нього. Як альтернатива, у випадку невеликого продукту, список інгредієнтів може бути представлений на торгових полицях у повідомленні, розміщеному в безпосередній близькості від відповідного продукту. За певних умов код партії може бути позначений тільки на зовнішній упаковці.

наноматеріали (стаття 19 (3))

кількісна інформація про склад косметичного продукту, яка повинна бути загальнодоступною, повинна бути обмежена небезпечними речовинами відповідно до статті 3 Регламенту (ЄС) № 1272/2008 - Regulation (EC) No 1272/2008.

Функція продукту відображається на етикетці, у багатьох випадках загальна презентація продуктів, включаючи добре зрозумілі терміни (наприклад, aftershave, eyeliner, perfume, eau de toilette), робить переклад функції продукту зайвим.

Перш ніж косметичний продукт стане доступним на ринку, дистриб'ютори повинні переконатися, що є вся необхідна інформація, і повинні переконатися в тому, що етикетки продуктів відповідають мовним вимогам держав-членів, де продукти будуть пропонуватися для продажу. Така перевірка повинна бути виконана до того, як продукти стануть доступними для кінцевих користувачів. Косметичне регулювання не вимагає від дистриб'ютора перевірки перекладу.

Можуть бути специфіки та винятки для вимог до маркування, як це передбачено в статті 19 Положення про косметику.

Відповідно до Cosmetics Regulation Дистриб'ютори не мають права доступу до повідомлень CPNP, зроблених Відповідальною особою, і немає обов'язку Відповідальної особи надавати номер повідомлення або будь-яку іншу інформацію про повідомлення Дистриб'юторам.

Європейська Комісія своїм уточненням - Ref. Ares (2015) 4342314 - 16/10/2015 повідомила про те, що не існує європейського узгодженого стандарту на натуральну та органічну косметику.

У визначенні косметики, згідно з Регламентом 1223/2009, немає нічого про натуральні або органічні косметичні продукти. Косметичні продукти, отримані з інгредієнтів природного походження (рослинного, тваринного походження), отриманих фізичними методами (пресування, екстракція, фільтрація, дистиляція, сушка), мікробіологічні або ферментативні, можуть вважатися натуральними. Природні інгредієнти в косметиці не повинні містити ніяких забруднювачів, які можуть поставити під загрозу здоров'я людини. Найбільша складність полягає в тому, щоб знайти заміну синтетичних допоміжних матеріалів, таких як синтетичні консерванти, емульгатори, антиоксиданти з їх природним еквівалентом.

Сьогодні немає гармонізованої вимоги, яка встановлює критерії для натуральної та органічної косметики. Однак, деякі європейські сертифікаційні органи рекламують свої інтегровані стандарти як узгоджену вимогу до натуральної та органічної косметики. Ця практика призводить до несправедливої та оманливої інформації для споживачів і порушення внутрішнього ринку, тому її не можна прийняти. В даний час розробляються вимоги Міжнародної організації зі стандартизації (ІСО) для натуральної та органічної косметики. Щоб уникнути дублювання роботи на рівні ЄС та ІСО, група буде враховувати прогрес щодо майбутнього стандарту ІСО і буде враховувати, чи слід розробляти конкретні критерії ЄС для таких косметичних засобів.

На даний момент вся косметика на європейському ринку повинна відповідати вимогам, згідно з Regulation (EC) No 1223/2009 of the European Parliament and of the Council of 30 November 2009 on cosmetic products.

За відсутності офіційного регламентаційного визначення існують приватні добровільні стандарти, що є абсолютно добровільним бажанням виробника. Природні та органічні косметичні продукти, як і раніше, є офіційно невизначеним сектором жорстко регульованої європейської промисловості.

Найближчим часом не буде обов'язкових узгоджених стандартних критеріїв для всіх подібних засобів і не існує обов'язкового маркування для них в Європі.

Різні промислові групи оголосили про те, що вони також розробляють власні вимоги. Роздрібні торговці також розробляють власні стандарти, впроваджують лінійки особистої гігієни під своїми приватними лейблами.