Основні стандарти безпеки машин

У забезпеченні безпеки машин стандарти служать важливим інструментом, що допомагає дотримуватися вимог і правил безпеки машин. Стандарти створюють єдиний спосіб управління ризиками та впровадження заходів безпеки. Стандарти EN ISO, що стосуються безпеки машин, класифікуються як стандарти типів A, B і C.

Стандарти типу А зосереджені на загальних принципах і концепціях безпеки машин, які можуть застосовуватися до різних машин. Ключовим стандартом рівня А є EN ISO 12100, який визначає основні принципи безпечного проектування машин і методи оцінки та зниження ризиків. Стандарт становить основу для безпечного проектування та управління ризиками машин.

Стандарти типу В зосереджені на конкретних аспектах безпеки та захисних заходах, таких як безпечні відстані, використання захисних пристроїв та систем управління. Наприклад, серед стандартів типу В, EN ISO 13857 визначає безпечні відстані для запобігання потраплянню верхніх і нижніх кінцівок у небезпечні зони. EN ISO 14118 стосується запобігання небажаному запуску. EN ISO 13849-1 — це стандарт, що визначає керівні принципи проектування систем управління з урахуванням безпеки.

Стандарти типу C є керівними документами, специфічними для конкретних машин, які містять точні вимоги безпеки для певних типів машин. Ці стандарти використовуються, коли необхідно забезпечити відповідність вимогам безпеки певного типу машини. Якщо стандарт типу C не містить конкретних вказівок на небезпеку, він не може служити керівництвом з управління ризиками. У цьому випадку відповідальність переходить до конструктора машини, який повинен оцінити ризики і вирішити, які заходи необхідні для боротьби з ними. Однак важливо пам'ятати, що одного лише управління ризиками недостатньо, щоб довести, що машина відповідає всім вимогам правил.