International Center for Quality Certification - ICQC
Skolas 63-19 , Jūrmala, Latvija, LV-2016
Європейський орган із сертифікації продукції - нотифікований орган з оцінки відповідності №2549

Матеріали, що контактують із харчовими продуктами

23.06.2014
Матеріали, що контактують із харчовими продуктами
Які види пластикових виробів (наприклад, одноразові захисні рукавички або пакувальна плівка) не слід використовувати при роботі з харчовими продуктами?
Пластикові вироби, що не відповідають вимогам Регламенту ЄС 1935/2004 про матеріали, що контактують з харчовими продуктами, та вимогам Регламенту ЄС про пластики 10/2011, не можуть використовуватися в контакті з харчовими продуктами. Перелік сировини, дозволеної для виробництва пластиків, що контактують з харчовими продуктами, зазначений у Додатку 1 до Регламенту про пластики, а для деяких з них встановлено максимальні межі їх вмісту в матеріалі, що контактує, або міграції в харчові продукти.
Наприклад, одноразові вироби з ПВХ-пластику («вінілпластики»), що містять певні фталати (бензилбутилфталат (ББФ), діізонілфталат (ДІНФ) і діізодецилфталат (ДІДФ), не можна використовувати при роботі з жирними (більше 0,5%) харчовими продуктами. Тому не всі вінілові рукавички підходять в якості універсальних рукавичок для роботи з харчовими продуктами. ПВХ-плівку, що містить вищезазначені фталати, також не можна використовувати в якості упаковки для жирних харчових продуктів. Згідно з Регламентом по пластику, такі вироби повинні мати інструкцію по застосуванню «Не підходить для контакту з жирними харчовими продуктами» або іншу подібну інформацію.
 
Матеріали, що контактують з харчовими продуктами, слід використовувати відповідно до інструкцій із застосування. Інструкції із застосування можна знайти на етикетках на упаковці матеріалів, що контактують з харчовими продуктами і призначені для використання споживачами.
Для зберігання закусок добре підходять багаторазові пластикові контейнери, що не мають обмежень щодо контакту з жирною їжею.
З іншого боку, старі пластикові контейнери з-під морозива або джему не підходять для зберігання сендвічів, оскільки вони, як правило, не призначені для багаторазового використання і не обов'язково проходять відповідні випробування. Тому не можна гарантувати, що їх інгредієнти не перейдуть в продукти при багаторазовому використанні. Морозильні контейнери, призначені для заморожування продуктів, також добре підходять для упаковки сендвічів, хоча деякі з них призначені тільки для одноразового використання. З різних пластикових плівок, придатних для упаковки сендвічів, підходять плівки з маркуванням, що вказує на їх придатність для контакту з жирною їжею. Пластикові плівки, що використовуються тільки для упаковки овочів, не слід використовувати для упаковки жирних сендвічів.
Існує безліч різних видів пластику, і деякі з них можуть контактувати з маслянистою їжею. Важливо, щоб упаковка для масла була виготовлена з пластику, стійкого до впливу масла.
Безпека та відповідність пластикових матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, вимогам регламентуються Регламентом ЄС 1935/2004 (так званий Рамковий регламент) та Регламентом ЄС 10/2011 (Регламент про пластики). Останній застосовується тільки до пластикових матеріалів, що контактують з харчовими продуктами.
Згідно з Регламентом щодо пластику, пластикові матеріали, що контактують з харчовими продуктами, повинні завжди проходити лабораторні випробування перед випуском на ринок в умовах, що описують їх фактичне майбутнє використання. В ході випробувань зазвичай використовуються так звані тестові речовини, що імітують властивості харчових продуктів. Тому матеріали та аксесуари, що контактують з жирною їжею, тестуються з використанням тестової речовини, що імітує жирну їжу. Тільки матеріали, які успішно пройшли ці випробування, можуть бути допущені до контакту з маслом. Іншими словами, загальна міграція речовин не повинна перевищувати 10 мг/дм² (на квадратний дециметр площі поверхні матеріалу, що контактує), і якщо пластик містить інгредієнти, перераховані в списку дозволених інгредієнтів, передбаченому Регламентом, міграція цих інгредієнтів в тестову речовину, що імітує харчові продукти, не повинна перевищувати граничних значень, встановлених для них в Регламенті по пластику.
Пакувальник олії повинен вибрати для пакування пластикову пляшку, що відповідає вимогам вищезазначеного Регламенту щодо пластику, для якої були проведені вищезазначені випробування, і міграція була визнана нижчою за гранично допустимі значення. Тому не рекомендується пакувати олію в будь-який пластик, навіть у домашніх умовах.

Європейський підхід до оцінки відповідності продукції