СЕ маркування, продаж через Інтернет.

Директива про електронну торгівлю встановлює рамки для електронної комерції в Європейському Союзі.

Незалежно від того, яка інтернет-платформа пропонує продукцію, вона вважається розміщеною на ринку Європейського Союзу, якщо продажі спеціально орієнтовані на споживачів ЄС або інших кінцевих користувачів в ЄС. Коли оператор онлайн-продажів доставляє продукцію в ЄС, приймає платежі від клієнтів, кінцевих користувачів в ЄС, вважається, що оператор є постачальником продукції для споживачів та інших кінцевих користувачів внутрішнього ринку ЄС. Безкоштовна доставка продуктів також є комерційною діяльністю.

У разі, якщо продукція підпадає під вимоги наявності СЕ маркування, і воно відсутнє через те, що даний продукт не довів свою відповідність вимогам, він не може бути реалізований споживачам при онлайн-продажах в ЄС. При розміщенні на ринку, продукти повинні бути відповідно до гармонізації права Союзу, що діє на момент реалізації. Слід зазначити, що не харчові продукти, пропоновані споживачам в країнах ЄС при онлайн-продажах, у разі, якщо не підпадають під дію Директив ЄС, які вимагають нанесення знака СЕ, завжди підпадають під дію Директиви про загальну безпеку продукції.

Всі великі світові гравці онлайн-продажів, при реалізації продукції на ринку ЄС, вимагають від виробників підтвердження про відповідність вимогам ЄС.

Якщо продукти продаються в Інтернеті і повинні мати CE маркування, то відповідно до чинних законів Співтовариства, інформація про дане маркування повинна бути чітко вказана на веб-сайті. Споживач повинен мати інформацію про відповідність вимогам до здійснення покупки.

У разі, якщо на інтернет-порталі говориться про те, що продукт має маркування СЕ, а експертиза не проводилася, то дана реклама вводить в оману споживачів і може бути оскаржена в суді конкурентами, що тягне за собою серйозні позови про недобросовісну конкуренцію.

Не варто забувати і про такі організації як Захист прав споживачів.

Існує особливо високий ризик введення в оману середнього споживача, оскільки такі рекламні заяви вражають середнього споживача.

Маркування СЕ (незалежно від того, чи вимагається воно європейськими директивами або вимагається національним законодавством) повинно наноситися виробником на певні продукти відповідно до статті 30 Регламенту (ЄС) № 765/2008 від 09.07.2008 і встановлює загальні принципи маркування СЕ. Прикріплюючи маркування СЕ, виробник продукту заявляє свою відповідальність за відповідність продукту всім вимогам відповідного законодавства Європейського Союзу щодо гармонізації та його застосування.

16 липня 2021 року набирає чинності Регламент (ЄС) 2019/1020 Європейського парламенту та Ради від 20 червня 2019 року про нагляд за ринком та дотримання вимог/

Регламент становить основу європейського закону про нагляд за ринком і покликаний забезпечити єдине та ефективне виконання і забезпечення дотримання нормативних вимог до продукції.

Органам з нагляду за ринком будуть надані додаткові повноваження, а міжнародний обмін інформацією між регулюючими органами буде посилений.

Це збільшує ризики для учасників ринку, пов'язані з відповідністю продукції, особливо для компаній, що торгують через інтернет.

Регламент включає в свою сферу «нових» економічних операторів, зокрема так званих «постачальників послуг фулфілменту» і приділяє особливу увагу онлайн-торгівлі. У своєму Повідомленні від 28 жовтня 2015 року Комісія оголосила в цьому контексті, що вона «представить ініціативу щодо посилення відповідності продукції шляхом посилення перевірок відповідності та сприяння більш тісній транскордонній співпраці між правоохоронними органами, в тому числі шляхом співпраці з митними органами».

Європейський законодавець у новому Регламенті 2019/1020 приділяє увагу електронній комерції, оскільки онлайн-продажі невідповідних (наприклад, небезпечних або неправильно маркованих) продуктів, для яких неможливо визначити відповідальне джерело, розглядаються як основне джерело недобросовісної комерційної поведінки та міркування безпеки.

На національному рівні Закон також набирає чинності 16 липня 2021 року і вводить відповідні положення Регламенту для негармонізованого непродовольчого сектора.

Регламент дотримується нейтрального підходу до галузі та міжгалузевого підходу і стосується великої кількості товарів, товарних категорій та товарних груп, зокрема іграшок, батарейок, косметичних товарів, текстилю, засобів індивідуального захисту або медичних пристроїв.

Регламент прямо не перешкоджає прийняттю більш конкретних заходів органами з нагляду за ринком відповідно до Директиви про безпеку продукції 2001/95/EC (стаття 2 Регламенту (ЄС) 2019/1020). Продукти, які розміщуються на ринку в ЄС з 16 липня 2021 року і далі, тобто поставляються вперше для поширення, споживання або використання на ринку Союзу в ході комерційної діяльності, будь то за плату або безкоштовно - підпадають під дію Регламенту.

Директива (ЄС) 2019/2161 щодо більш ефективного застосування та модернізації правил захисту споживачів ЄС, відома як Директива «Омнібус» або «Правозастосування та модернізація», зміцнює права споживачів за рахунок посилених заходів забезпечення дотримання та передбачає вимогу про посилення прозорості в мережі. Директива Omnibus вносить поправки до чотирьох існуючих директив ЄС про захист споживачів, що стосуються несправедливих умов контрактів (93/13/EEC), вказівок цін (98/6/EC), недобросовісної комерційної практики (2005/29/EC) і прав споживачів (2011/83/ЄС).

Директива надасть органам влади з захисту прав споживачів ширші повноваження і внесе ряд змін до правил захисту прав споживачів з особливим акцентом на інтернет-середовище.

Директива наділяє національні органи влади повноваженнями накладати штрафи на компанії, аналогічні тим, що містяться в Загальному регламенті захисту даних (ЄС) 2016/679 (GDPR). Штрафи можуть становити до 4% від річного обороту трейдера в країнах-членах ЄС, де відбулося порушення правил захисту прав споживачів, або 2 мільйони євро, якщо інформація про оборот недоступна. Крім того, споживачі, які постраждали в результаті недобросовісної комерційної практики, мають право на нові індивідуальні засоби правового захисту, наприклад пряме право на отримання компенсації за шкоду.

До постачальників торгових онлайн-майданчиків висуваються додаткові вимоги до інформації за контрактами з метою підвищення прозорості. Особа фактичного продавця продукту не завжди може бути зрозуміла споживачеві на онлайн-ринках, і споживач може несвідомо купувати товари в іншого споживача.

Держави-члени ЄС повинні включити директиву в національне законодавство до 28 листопада 2021 року, а національні правила повинні набрати чинності до 28 травня 2022 року.

З травня 2018 року набули чинності нові правила щодо послуг транскордонної доставки посилок через Інтернет, що здешевлює доставку посилок за кордон і спрощує отримання споживачами товарів, які вони замовили через Інтернет. Відповідно до нових правил онлайн-послуг з доставки посилок через кордон підприємства повинні чітко розкривати свої ціни, щоб споживачі могли легко їх порівнювати.

Ще одним недавнім законодавчим актом ЄС, що впливає на бізнес електронної комерції, є Регламент про геоблокування (ЄС) 2018/302, який діє з грудня 2018 року. Він спрямований на припинення необґрунтованого геоблокування, яке перешкоджає покупкам на веб-сайтах, розташованих в іншій державі-члені ЄС, і покласти край онлайн-дискримінації за ознакою національності або місця проживання. Регламент містить обов'язок інтернет-продавців однаково ставитися до всіх споживачів в ЄС, незалежно від того, де вони вирішують робити покупки.

Ризик накладення значних штрафів посилює тиск, що вимагає дотримання правил, і змушує підприємства приділяти більше уваги своїй практиці, щоб вона не була несправедливою з точки зору споживача.

На початку 2020 року Європейська комісія координувала перевірку майже 500 інтернет-магазинів по всьому ЄС. Обстеження було проведено органами з захисту прав споживачів в країнах ЄС. Результати перевірки показали, що дві третини перевірених інтернет-магазинів не дотримуються основних прав споживачів ЄС, що призвело до значних штрафів.