Директива 2014/30/ЄС (ЕМС) з електромагнітної сумісності
Директива EMC є однією з вимог «Нового підходу» і поширюється на всі держави-члени Європейського Союзу. Виробники електроніки або електротехнічної продукції повинні забезпечити відповідність своїх продуктів вимогам Директиви 2014/30/ЄС. Демонстрація відповідності є обов'язковою вимогою для майже всього електричного та електронного обладнання, що імпортується до Європейського Союзу.
Директива 2014/30/ЄС щодо електромагнітної сумісності набула чинності 20 квітня 2016 року, всі раніше видані документи, що підтверджують відповідність продукції узгодженим європейським вимогам, залишаються чинними. У новому законодавчому акті визначено EU type examination certificate
Продукція, що підпадає під дію Директиви може бути оцінена за такими модулями
MODULE A: INTERNAL PRODUCTION CONTROL – ЄС Декларація відповідності
Module B: EU-type examination
Module C: здатність до типу базується на міжнародному виробництві
Вартість роботи, пов'язаної з видачею (оформленням) Сертифікатів
Виробник зобов'язаний правильно застосовувати гармонізовані стандарти, що належать до ЕМС, скласти технічну документацію, до якої обов'язково повинні входити:
загальний опис виробу
проектна документація
інформація про відповідність гармонізованим стандартам, які застосовувалися повністю або частково
якщо при виготовленні продукції застосовувалися гармонізовані стандарти частково або застосовувалися технічні умови, виробник зобов'язаний описати вжиті кроки, які не повинні суперечити Директиві 2014/30/EU, цей опис має включати проектні розрахунки, протоколи випробувань та результати експертиз.
Технічний файл повинен (вимагатись не обов'язково) зберігатися у виробника (у Уповноваженого Представника в країнах ЄС) протягом десяти років, з моменту випуску останнього виробу.
Технічна документація та ЄС Декларація має бути негайно надана контролюючим органам країн Європейського Співтовариства на їхню вимогу.
ЄС Декларація в обов'язковому порядку має містити таку інформацію:
посилання на Директиву 2014/30/EU
ідентифікацію виробу
найменування, адреса виробника або Уповноваженого Представника в країнах ЄС
стандарти
протоколи випробувань
дата складання та підписання ЄС Декларації Відповідності
дані особи, яка підписала ЄС Декларацію.
Незалежно від того, яка процедура сертифікації застосовувалася до виробу, у випадках відповідності, виріб маркується обов'язково знаком СЕ, СЕ маркування
Майже всі вироби, що підпадають під дію Директиви 2014/30/EU, підпадають під дію законодавчого акту RoHS (Restriction of Hazardous Substance).
До того, як більшість готових електричних та електронних виробів можуть мати маркування СЄ та продаватися в Європейському Союзі, одна з директив, якій вони повинні відповідати, - Директива з електромагнітної сумісності (EMC) 2014/30/EU.
Тестування EMC не тільки гарантує відповідність продукції нормативним вимогам, але й знижує ризик недотримання вимог, що може спричинити відкликання продукту і викликати значні затримки з виходом на ринок для нових і оновлених продуктів.
Сторонні тести EMC та оцінки відповідності допомагають гарантувати, що продукт зберігає свої бажані характеристики при впливі несприятливих умов (тест на стійкість) та не викликає надмірних перешкод (тест на викиди). Це може допомогти зміцнити конкурентну позицію бренду, оскільки покращена продуктивність та надійність продукту зменшують ймовірність збоїв у використанні.
Виробник несе повну відповідальність за застосування відповідного методу оцінки.
Директива 2014/30/EU вимагає відповідності обладнання необхідним вимогам. (Conformity Assessment procedure of Annex III of the Directive 2014/30/EU)
У заявці виробника або його уповноваженого представника на перевірку типу ЄС слід зазначити, які аспекти основних вимог мають бути оцінені нотифікованим органом (наприклад, емісія та несприйнятливість, або лише частина однієї з основних вимог, наприклад, лише вимоги до випромінювання). У всіх випадках нотифікований орган повинен оцінювати дотримання аспектів на запит заявника.
Аспектом, що відноситься до наміченої мети, може бути кількість одиниць обладнання, які можуть бути введені в експлуатацію, та їхній загальний потенціал шкідливого впливу на мережі, радіочастотний спектр або інше обладнання.
Нотифікований орган повинен підготувати звіт про оцінку, в якому зазначено технічну документацію, яка була розглянута, та рішення Нотифікованого органу щодо того, чи відповідає технічний проект (чи ні) відповідним основним вимогам. Якщо в результаті перевірки буде зроблено висновок, що документація демонструє відповідність вимогам Директиви, нотифікований орган може видати заявнику Сертифікат перевірки типу ЄС, у якому вказано аспекти основних вимог, що були оцінені.
У випадку, якщо у звіті нотифікованого органу не робиться позитивного висновку про те, що дане обладнання відповідає вимогам Директиви, нотифікований орган повинен відмовити у видачі сертифікату ЄС типових випробувань. Уповноважений орган інформує заявника про це із детальною вказівкою причин відмови у звіті.
Нотифікований орган повинен виконувати процедуру, викладену у статті 32 (3) Директиви, коли він відмовляється видати сертифікат перевірки типу ЄС, та процесу, описаному у статтях 32 (4) та (5), коли він зупиняє дію або анулює сертифікат.
Нотифікований орган повинен засновувати свій Сертифікат перевірки типу ЄС на вимогах Директиви та професійної оцінки технічної документації з належним врахуванням відповідної стандартизації, інших технічних рекомендацій та професійних рішень, доступних на той момент.
Коли відповідність пристрою підтверджується звітом нотифікованого органу, у сертифікаті випробувань типу ЄС нотифікованого органу можуть бути зазначені умови (якщо є) для його дійсності. Це може бути, наприклад, термін дії Сертифіката.
Нотифікований орган повинен вести записи, що підтверджують обґрунтування, використане для ухвалення того чи іншого рішення. Записи повинні ідентифікувати будь-які документи, на які є посилання на оцінку, та конкретні параметри, що застосовуються для визначення відповідності основним вимогам. Додаток III до Директиви передбачає, що Уповноважений орган має надати звіт про оцінку та Сертифікат перевірки типу ЄС на основі вивченої технічної документації. Додаток III містить інформацію, яка повинна бути включена як мінімум до Сертифіката перевірки зразка ЄС. Проте нотифікований орган може вибрати свій власний формат і може включати додаткову інформацію, таку як довідкові стандарти, призначення та інші зауваження спостереження.
Виробник повинен інформувати нотифікований орган, який має технічну документацію, що стосується сертифіката перевірки ЄС-типу, про всі модифікації схваленого типу, які можуть вплинути на відповідність пристрою основним вимогам цієї Директиви або умовам дії цього сертифіката. Такі модифікації вимагають додаткового затвердження як доповнення до сертифіката перевірки типу ЄС.
Якщо в продукт були внесені істотні зміни, які можуть суттєво вплинути на його відповідність вимогам EMC (характеристики ЕМС пристрою, ідентифікаційні дані пристрою тощо), то пристрій стає новим продуктом, що надходить на ринок. Оригінальний сертифікат типового випробування ЄС не діє. Якщо для нового продукту виробник бажає знову застосувати модуль B/C та залучити Уповноважений орган, він може вибрати будь-який Уповноважений орган для цієї оцінки.
Багато Директив Європейського Союзу, що визначають наявність СЕ маркування на продукцію, якщо виробник розташований поза територією Європейського Співтовариства, зобов'язують виробника призначати Уповноваженого представника в ЄС. В інтерпретації Європейською комісією це означає, що якщо виробник не перебуває в Європейському Союзі, він повинен призначити "повноважного представника", повноважний представник і виробник повинні бути юридично пов'язаними особами, які підписали договір.
Призначення виробником Уповноваженого Представника в ЄС за законодавством Європейського Союзу та за вимогами національного законодавства країн-членів Співтовариства є очевидним фактором, який працює на користь виробників.
Уповноважений представник є особою, спеціально призначеною виробником відповідно до письмового мандату діяти від його імені щодо зобов'язань, визначених виробником у рамках Європейського Співтовариства. Ступінь, у якій уповноважений представник може приймати зобов'язання, обов'язкові для виробника обмежено відповідними статтями Директив та визначається вимогами, покладеними на нього останнім.
Уповноважений представник може бути призначений для перевірки на території ЄС, складати підписувати під свою повну відповідальність декларацію відповідності ЄС, наносити маркування СЄ.