Безпека машин та обладнання оцінка ризиків зниження Відповідність Директиві відповідність стандартам EN ISO 12100 аналіз ризиків опис мінімізації ризиків Certification CE Marking

В європейській Директиві 2006/42/ЄС щодо машин і механізмів (безпека машин і обладнання) чітко визначені вимоги до технічної документації, де визначені вимоги до документації з оцінки ризиків (розділ Загальні принципи, Додаток I). Крім того, додаток VII Директиви 2006/42/ЄС вимагає введення оцінки ризиків як частини «технічної документації». Відповідність Директиві щодо машин і механізмів в обов'язковому порядку включає документування процедури оцінки небезпеки.

Багато узгоджених стандартів вимагають, щоб оцінка ризиків була проведена вже на стадії проектування і цей документ (оцінка ризиків) повинен бути дійсний для всього життєвого циклу машини, включаючи проектування, виготовлення, зберігання, монтаж, налагодження, експлуатацію (в тому числі модернізацію), ремонт, технічне та сервісне обслуговування і утилізацію.

Одним з першочергових завдань проектувальників і виробників різних машин є проектування, побудова і функціонування механізмів таким чином, щоб травми і більш серйозні інциденти не відбувалися при правильному використанні машин. Статистика нещасних випадків показує, що рано чи пізно, якщо не будуть вжиті захисні заходи, при експлуатації машин, буде завдано шкоди здоров'ю. Захисні заходи являють собою поєднання заходів, що вживаються проектувальниками, виробниками і користувачами. Захисні заходи, які вже можуть бути реалізовані на етапі проектування і виготовлення, мають пріоритет над заходами, які повинен виконати користувач.

Міжнародний стандарт EN ISO 12100 «Безпека машин - основні поняття, загальні принципи конструювання» надає детальний перелік з ідентифікацією небезпек, описує ризики, які розробники повинні брати до уваги, містить принципи проектування, виготовлення та мінімізації ризиків. EN ISO 14121 «Безпека машин - Принципи оцінки ризику» описує метод для аналізу ризиків, оцінки ризиків і мінімізації ризиків для досягнення необхідної безпеки машини. Функціональна безпека є одним з основних елементів у проектуванні та виробництві машин і механізмів. Загальні вимоги Директиви 2006/42/EC з машинобудування повинні бути виконані в кожному конкретному випадку.

Машини повинні працювати надійно і безпечно в будь-якій ситуації, і в разі втрати функції, вона повинна бути відразу переведена в безпечний стан.

Директива щодо машин і обладнання 2006/42/EC включає в себе тільки загальні вимоги з техніки безпеки, не пропонуючи точних дієвих рішень. Застосовувані стандарти та їх застосування відрізняються, залежно від галузі, типу машини та технічного обладнання. Ці стандарти є предметом постійного моніторингу, регулярного перегляду та оновлення в міру розвитку техніки. Виробники обладнання стикаються з проблемою того, щоб приймати рішення і контролювати функціональні вимоги безпеки машин систематично і ефективно, необхідно і по відношенню до різних вимог, що не входять до вимог Європейського Союзу, і враховувати майбутні зміни в гармонізованих європейських або міжнародних стандартах і регламентах.

Безпека машин і механізмів є однією з вимог для розміщення продукції на ринку ЄС, а також на ринках, що не входять до ЄС, також вимагають доказів безпеки машин, тому виробники, які бажають отримати доступ до міжнародних ринків, також повинні продемонструвати, що їхня продукція відповідає певним вимогам національних стандартів.

Щоб відповідати міжнародним вимогам, виробник машин і механізмів повинен оцінити ризики машини відповідно до відповідних стандартів - таких як IEC 61508, EN ISO 62061, ISO 12100, а також EN ISO 13849-1 і EN ISO 13849-2.

Ризик є змінним показником того, наскільки серйозною проблемою є безпека застосування (експлуатації) машини. Найбільш важливими факторами впливу на ризики є ймовірність того, що нещасний випадок відбудеться, та тяжкість його наслідків. Імовірність того, що працівник буде вступати в контакт з небезпечними рухомими частинами машини може бути низькою, при незначних пошкодженнях і високою, при отриманні серйозних травм. Якщо контакт з рухомими частинами машини майже напевно може статися і очікувані травми дуже серйозні, рівень ризику екстремально високий.

Щоб реально оцінити ризики машин і супутнього обладнання, треба розуміти, як рухомі частини машини можуть травмувати працівника. Оцінка ризику повинна включати не тільки стосовно оператора, обслуговуючого персоналу, але і стосовно керівника підрозділу. Якщо хтось може отримати доступ до небезпеки, повинні бути додаткові гарантії безпеки.

До деяких істотних факторів, які підвищують ймовірність контакту з не охоронюваними (захищеними) небезпечними рухомими деталями машин, відносяться недостатнє знання машини, втома, відсутність підготовки та досвіду оператора, що повинно обов'язково враховуватися при виборі захисних пристроїв.

Barrier guards - Фізичний бар'єр, який запобігає доступу до небезпечних ділянок машини

Safeguarding devices - Захисний пристрій, який може виконувати одну з декількох функцій, в тому числі зупинити машину, якщо рука або будь-яка частина тіла випадково поміщені в небезпечній зоні, не давати можливість потрапляння руки оператора в небезпечну зону під час роботи, використання обох рук при керуванні машиною, при цьому зберігаючи і руку і тіло поза небезпекою. До захисних пристроїв Safeguarding devices відносяться фотоелектричні, оптичні пристрої, які використовують систему джерел світла і управління, які можуть перервати робочий цикл машини, якщо світлове поле порушено, машина зупиняється і перериває робочий цикл. Ці захисні пристрої повинні бути встановлені таким чином, щоб відбулася зупинка до того, як працівник може досягти небезпечної зони.

Радіочастотні пристрої (ємнісні) зондування небезпечної зони, цей пристрій використовується тільки на машинах, які можуть бути зупинені до того, як працівник може досягти небезпечної зони.

Location Distance - Машина або її небезпечні рухомі частини повинні бути розташовані так, що небезпечні зони не є доступними для працівника під час нормальної роботи машини. Це може бути досягнуто за рахунок розміщення машини таким чином, що конструктивні особливості машини і місце розташування, таке як стіна, захищає працівника та інший персонал. Інше можливе рішення, розташованих досить високо небезпечних частин машини, щоб бути поза досяжністю будь-якого працівника. Елементи управління машиною можуть бути розташовані на безпечній відстані.

Оцінка ризику може проводитися самим виробником, його уповноваженим представником або іншою особою, що діє від його імені. Якщо оцінка ризику проводиться від імені виробника іншою особою, виробник залишається відповідальним за оцінку ризику.

Механізм повинен бути спроектований і виготовлений з урахуванням результатів оцінки ризику.

Заходи щодо зниження ризику для усунення виявлених небезпек повинні мати пріоритетний порядок відповідно до принципів інтеграції безпеки.

Оцінка ризику та її результати повинні бути задокументовані в Технічному файлі.

Процес оцінки ризику полегшується застосуванням гармонізованих стандартів, оскільки стандарти С-типу для машин визначають істотні небезпеки, які зазвичай пов'язані з категорією відповідних машин, і визначають захисні заходи для їх усунення. Однак застосування гармонізованих стандартів не повністю звільняє виробника обладнання від обов'язку проводити оцінку ризику.

Виробник, який застосовує специфікації стандарту C-типу, повинен переконатися, що гармонізований стандарт відповідає конкретному відповідному обладнанню і покриває всі ризики, які він представляє. Як відправну точку слід перевірити Додаток Z і запис посилання в OJEU, щоб переконатися, що презумпція відповідності стандарту не виключає будь-яких істотних вимог з охорони праці та техніки безпеки. Якщо відповідне обладнання представляє небезпеки, які не охоплюються гармонізованим стандартом, для цих небезпек потрібна повна оцінка ризику, і для їх усунення повинні бути вжиті відповідні захисні заходи.

Крім того, якщо узгоджені стандарти визначають кілька альтернативних рішень без визначення критеріїв вибору між ними, вибір відповідного рішення для відповідного обладнання повинен ґрунтуватися на конкретній оцінці ризику. Це особливо важливо при застосуванні стандартів типу B.