Відповідальність за дефектну продукцію

В ЄС споживачі можуть вимагати компенсацію за шкоду, заподіяну дефектною продукцією. З 1985 року правила відповідальності за якість продукції спрямовані на підтримку справедливого балансу між інтересами споживачів і виробників.

Якщо дефектний товар завдає будь-якої фізичної шкоди споживачам або їхньому майну, виробник повинен надати компенсацію незалежно від того, чи має місце недбалість або вина з їхнього боку.

Директива 85/374/EEC про відповідальність за дефектну продукцію була прийнята в 1985 р.

Директива 1999/34/EC розширила сферу відповідальності на сільськогосподарську та рибну продукцію

Це законодавство поширюється на будь-який продукт, що продається в Європейській економічній зоні (ЄЕЗ). Відшкодування матеріальної шкоди обмежується товарами для особистого користування або споживання з нижньою межею в 500 євро.

Виробники можуть бути звільнені від відповідальності за певних умов, зокрема, якщо вони доведуть, що не пустили продукт в обіг, дефект був пов'язаний з відповідністю продукту обов'язковим правилам, виданим державними органами, рівень наукових або технічних знань на момент випуску виробу в обіг не дозволяв виявити дефект.

Директива 85/374/ЄЕС встановлює систему суворої відповідальності для виробників, коли дефектний продукт завдає фізичної або матеріальної шкоди потерпілій особі. Виробник несе відповідальність за шкоду, заподіяну недоліком його товару, за умови, що потерпілий доведе заподіяння шкоди, наявність недоліку і причинно-наслідковий зв'язок між недоліком і пошкодженням. Директива спрямована на повну і належну компенсацію особам, які постраждали від дефектного виробу, за шкоду, зазначену в Директиві, вона є важливим елементом нормативно-правової бази ЄС з безпеки продукції і підкріплює законодавство про безпеку продукції, даючи виробникам стимули для його дотримання, а також правову визначеність.

Закон не вимагає від держав-членів скасування будь-яких інших національних вимог щодо відповідальності, доповнює існуючі національні правила. Потерпілий сам обирає підстави для подання позову.

Чинний законодавчий режим ЄС щодо безпеки продукції та відповідальності спрямований на більший захист споживача щодо дефектної продукції, підвищення обізнаності споживачів про свої права, а також допомогу споживачам в отриманні юридичної допомоги.

Директива про відповідальність за якість продукції не переглядалася протягом декількох років і з урахуванням зростаючої стурбованості тим, що вона може неадекватно вирішувати проблеми, що виникають у зв'язку з новими технологічними розробками, 10 січня 2017 року Європейська комісія розпочала громадські консультації для збору відгуків зацікавлених сторін та оцінки того, чи відповідає директива «цільовому призначенню». Це включало оцінку ефективності, дієвості, узгодженості та актуальності директиви.

Група експертів працює разом з Європейською комісією, щоб допомогти підготувати директиву до майбутнього і, можливо, внести поправки до законодавства.

Новий регламент спрямований на створення більш справедливого внутрішнього ринку товарів і посилення нагляду за ринком.

Основні зміни, пропоновані регламентом:

введення вимоги про «відповідальну особу» за інформацію про відповідність, а також про те, щоб її особистість і контактні дані були загальнодоступними – відповідальна особа буде зобов'язана зберігати будь-яку необхідну декларацію відповідності ЄС і технічну документацію в розпорядженні органів з нагляду за ринком, надавати інформацію і документацію, необхідні для демонстрації відповідності, а також, при необхідності, співпрацювати з органами нагляду за ринком.

Посилення зобов'язань держав-членів щодо організації нагляду за ринком на їх території та встановлення процедур, які вони повинні встановити для відстеження скарг, стежити за аваріями, перевіряти коригувальні дії, що вживаються економічними операторами, а також відстежувати науково-технічні знання з питань безпеки.

Надання органам нагляду за ринком більш широких повноважень для забезпечення більш ефективного дотримання гармонізованого законодавства ЄС про продукти за кордоном, сприяння більш тісній співпраці між національними органами з нагляду за ринком, дозволяючи їм запитувати інформацію про потенційне недотримання та поточні розслідування один в одного і дозволяючи їм запитувати, щоб інший національний орган з нагляду за ринком вживав примусових заходів проти недотримання, а також забезпечення посиленої системи контролю товарів, що ввозяться до Європейського Союзу, шляхом надання національним органам можливості проводити більш досконалі перевірки товарів і більш ефективно обмінюватися інформацією з митними органами.

Прецедентне право Суду Європейського Союзу (CJEU) надає суттєві рекомендації з важливих питань дефекту та причинно-наслідкового зв'язку відповідно до Директиви про відповідальність за якість продукції.

Директива про відповідальність за якість продукції запровадила невиключну систему відповідальності за відсутність вини за дефектну продукцію, а це означає, що відповідальність покладається на виробників і постачальників залежно від дефектного стану продукту без необхідності доведення вини або недбалості з їхнього боку. Система відповідальності відповідно до Директиви про відповідальність за якість продукції встановлює мінімальний рівень захисту споживачів і тих, кого зачіпає продукція, що випускається на ринок в Європейському Союзі. Відповідно до статті 13 відповідальність, встановлена відповідно до Директиви про відповідальність за якість продукції, не виключає інших прав, якими може володіти потерпіла особа відповідно до існуючих національних законів, що діяли на момент прийняття директиви. Таким чином, Директива про відповідальність за якість продукції повинна діяти паралельно з національними законами про безпеку продукції та відповідальність держав-членів. Це означає, що позивачі в кожній державі-члені можуть мати різні права та способи встановлення відповідальності (наприклад, засновані на договорі та цивільному правопорушенні), характер яких буде відрізнятися в різних державах-членах.

Якщо споживчі товари не підпадають під галузевий захід, застосовується Загальна директива про безпеку продукції. Загальна директива про безпеку продуктів була впроваджена з метою захисту здоров'я та безпеки споживачів, а також для забезпечення належного функціонування внутрішнього ринку шляхом забезпечення високого рівня безпеки споживчих виробів в ЄС. Таким чином, в рамках Загальної директиви про безпеку продукції існує горизонтальна загальна вимога безпеки, центральна вимога якої полягає в тому, що всі споживчі продукти, що розміщуються на ринку ЄС, повинні бути безпечними.

В ЄС немає централізованого регулюючого органу з безпеки продукції. Кожна держава-член повинна призначити «компетентний орган», відповідальний за нагляд за ринком і правозастосування. Європейська комісія несе всеосяжну відповідальність і має особливі повноваження для забезпечення того, щоб компетентні органи виконували свої обов'язки.

Вони зобов'язані організувати відповідні перевірки безпеки продуктів навіть після їх розміщення на ринку, вимагати всю необхідну інформацію від зацікавлених сторін, брати зразки продукції та піддавати їх перевірці на безпеку, вимагати, щоб відповідні попередження були прикріплені до продуктів.

Компетентні органи забезпечують швидке інформування відповідних осіб про ризики (наприклад, шляхом публікації спеціальних попереджень), забороняють продаж продукту, якщо він виявився небезпечним, і встановлюють супутні заходи, необхідні для забезпечення дотримання заборони, а також організовують негайне вилучення або відкликання небезпечного продукту, який вже знаходиться на ринку, і, при необхідності, організовують його знищення.